Відео, яке мало стати початком нового життя, перетворилось на останнє прощання…

В Індії сталася страшна трагедія — літак Air India впав просто на житловий квартал, зруйнувавши медичний коледж та гуртожиток.

У той момент студенти та лікарі саме снідали… Загинуло понад 300 осіб, серед них – діти, лікарі, студенти, мрії, любов і майбутнє.

Серед жертв — родина, чия історія розриває серце.
Лікар Пратік Джоші, його дружина Комі Вяс та троє маленьких дітей вирушили в дорогу, сповнену надій. Вона щойно звільнилася з лікарні, аби переїхати до чоловіка в Лондон і, нарешті, знову бути разом — як родина.
Але мрії не завжди мають шанс здійснитись. Літак вагою понад 200 тонн із 100 тисячами літрів пального обернувся на вогняне море.

Я лікар і я — мати. І коли читаю такі новини, серце стискається. Бо в такі моменти світ немов завмирає…
Ми не можемо передбачити нічого. Не можемо заздалегідь захистити себе від випадковості, від чужої помилки, від удару долі. Але ми можемо цінувати — кожен ранок, кожне обійми, кожен дзвінок додому!

Ми живемо у світі, який тріщить по швах: війни, катастрофи, обстріли, авіакатастрофи. І в цій реальності найбільша розкіш — це життя. Звичайне, домашнє, живе.

Дякую кожному лікарю, кожній людині, яка працює для життя — попри ризики, страх і втому.
Низький уклін тим, хто був у тому гуртожитку. Тим, хто навчався й мріяв. І тим, хто просто жив…

Вічна памʼять усім загиблим.

А як ви вчите себе щодня памʼятати, що життя — це не завтра, а зараз?
Чи навчилися ми зупинятись і обіймати тих, кого любимо?